Хочу обійняти родину. Український захисник з Миколаєва про обов'язки, збори грошей та мрії

Хочу обійняти родину. Український захисник з Миколаєва про обов'язки, збори грошей та мрії
Оксана Гунько
Оксана Гунько
Український захисник Микола Колаж Південь.City
14 вересня 2022 19:46
До війни Микола працював адміністратором готелів та ресторанів. Сьогодні виконує роль матеріально-технічного забезпечення у взводі і є водієм-заправником. Крім того, чоловік проводять успішні збори грошей на техніку для ЗСУ. Про що мріє Микола і як наближає перемогу?

Журналістка Південь.City поспілкувалася з захиснок про життя в умовах війни, обов'язки в армії, а також найзаповітніші мрії.

Служити пішов сам

«Я з Миколаєва, народився і практично завжди там жив. Це мій дім, для мене моє місто — це моя родина, сім'я. Служити пішов сам, 24 лютого, вже в 13:00 прийшов до найближчого (не по місцю прописки — ред.) воєнкомату з питанням: «Чим допомогти?», — розповідає чоловік про початок повномасштабної війни.

Йому запропонували бути в роті охорони району. Там Микола пробув до середини травня, а далі наказом його перевели в 36 бригаду морської піхоти. Зараз він служить у взводі матеріально-технічного забезпечення як водій заправник.

«Можу добре організувати збір на будь-що, якщо є велика потреба та ходжу по розпису в наряди на кухню — допомагаю чистити овочі», — каже про свою службу Микола.

Коли Микола працював в роті охорони, то оголосив два великих збори:

  • один на квадрокоптер,
  • інший — на мікроавтобуси.


Зокрема, завдяки зібраним грошам відбулася «чорнобаївка-17» (йдеться про одну з успішних операцій ЗСУ по знищенню ворожої техніки і особового складу на території аеподрому в Чорнобаївці, що під Херсоном). Тоді завданням ногого коптера було привернути увагу росіян, які відкрили вогонь і видали свої позиції. Мікроавтобусами ж вивозять людей з інвалідністю за кордон з Миколаєва. 

«Завдяки моїм зусиллям, ми отримали вже джип чероки, обладнали інвентарем кухню, а також отримали ручні апарати штучного дихання», — зізнається Микола.

українсткі захисникиМикола в арміїФото: facebook.com/Микола Дадеу

Взвод «подай патрон»

Взвод, де несе службу Миколай, перебуває між першою та другою лінією фронту. Сюди привозять з міста, все що потрібно, а потім розвозять по позиціях. А з продуктів готують кожного дня гаряче та свіже.

«Привезти продукти на кухню це також наше завдання. Кухня з них готує (як столова), а потім в спеціальних термосах ми відвозимо гаряче», — пояснює Микола.  

Щодня готують та розвозять їжу на мінімум 300 людей, через день доставляють боєкомплекти та ПММ (паливно-мастильні матеріали).

«Мій взвод також займається ремонтом техніки, а це дуже багато роботи. Чоловіки між собою жартують та називають свій взвод «подай патрон», — каже захисник.

Зараз харчі солдатам возять стареньким УРАЛом, він ламається чи не щодня. Одного разу, снаряд збили прямо над головою Миколи, приблизно за 150 метрів.

«Війна взагалі тяжка штука», — задумливо каже Микола.

Найскладнішим, я вважаю, в нашій ситуації — в деяких підрозділах ще залишилось самодурство командирів та радянщина

Микола буває у Микоєві, щоб поповнити запаси батальйону. Знає, що його житло вціліло, родичі, які залишилися у місті, приходять поливати квіти.

Микола ДадеуМикола ДадеуФото: facebook/Микола Дадеу

Родинний чат

Дружина захисника за кордоном, він сам її вмовив.

«Вона (дружина — ред.) дуже чутлива і боязлива до обстрілів міста, — каже він, — це і мене наражало на додаткові нервування під час служби. Дітей, на жаль, поки що немає». 

Мама Миколи жила біля військового аеродрому. Її вивезли до сестри в область, у жінки стався крововилив і вона померла. Сестра з родиною відмовилися їхати за кордон, хоча це було можливо. Микола з друзями організували евакуацію для своїх шкільних вчителів до Болгарії.

Микола дуже довго не бачив свою родину, хоче їх обійняти та мріє виспатися на м'якому ліжку. А поки спілкується з рідними через месенджери. Пише двічі на день в родинному чаті «доброго ранку» та ввечері «на добраніч, рідні».

Новий збір на коника

«Я ще до війни зрозумів, що у нас, в Україні, повітря козацького духу і волі. У бінокль бачу Снігурівку, розумію, що треба прискорити збір, щоб на Херсонському напрямку працювати швидше», — каже Микола.

Захисник розповідає, що місцеві допомагають по мірі своїх сил. Іноді, їм навіть доводиться відмовляти.

Ми самі стараємося допомагати і взагалі бути автономними

Зараз він організував черговий збір на Opel, завдяки якому будуть розвозитися продукти, пальне та інший військовий інвентар. Потрібно зібрати 4 000. Завдяки дружині та друзям вже зібрана третина — 1 000 доларів.

«Прискорити звільнення країни, це мій особистий обов'язо», — вважає Микола.

Долучайся до допомоги:

Банка для моно

https://send.monobank.ua/jar/7n7Ar5G5LQ

Картка Monobank :

5375411202241654

Картка ПриватБанк

4149499373314424

PayPal: [email protected]

 

Ветеран АТО Володимир Прохнич загинув на сході України Якщо ваших знайомих чи рідних вбили російські окупанти — розкажіть їхню історію тут, внесіть їхнє ім’я до Меморіалу цивільних жертв війни росії проти України
Україна пам'ятає
Ветеран АТО Володимир Прохнич загинув на сході України

43-річний ветеран АТО Володимир Прохнич загинув 3 вересня 2022 року під час бойових дій на східному напрямку України.

Володимир був активним учасником Майдану, після якого одразу поїхав добровольцем на війну. Приєднався до батальйону «Айдар», служив в інженерно-саперній роті. Брав участь у боях за Хрящувате, Щастя, Троїцьке Луганської області. У 2015 році бійця нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Згодом отримав важкі поранення, через що повернувся до цивільного життя. Жив у місті Ірпінь Київської області, відкрив власну справу – шиномонтаж. Приймав на роботу ветеранів та робив знижки учасникам бойових дій.

Коли почалася повномасштабна війна, Володимир одразу вирушив знову захищати Україну від російських окупантів. Ця війна для нього завершилася у боях на сході.

Вони пишуть для своїх
Назар Григоренко Назар
Григоренко
Журналіст
Дмитро Боженко Дмитро
Боженко
Журналіст
Юлія Полянська Юлія
Полянська
Журналістка
Вікторія Топол Вікторія
Топол
Журналістка
Руслана Кравченко Руслана
Кравченко
Журналістка
Марія Булейко Марія
Булейко
Журналістка
Галина Камінська Галина
Камінська
Журналістка
Марія Ковальова Марія
Ковальова
Журналістка
Вибір редакції