Ми їхали ні з чим. Як підприємці з Нової Каховки через війну перенесли бізнес в Умань
Журналістка Південь.City поспілкувалася з однією з співзасновниць проєкту Вікторією Кулаковою.
Як з’явився «Це Крафт»
На початку 2020 року троє громадських діячів — Вікторія Кулакова, Павло Ярмій та Олексій Чирков — створили проєкт «Це Крафт». Згодом він став торговельною платформою для українських локальних виробників. Через повномасштабну війну та небезпеку життя в окупації активісти були змушені виїхати і відбудовувати свою справу фактично з нуля.
Вікторія та Павло (крайні зліва)
Ідея організувати соціально відповідальний бізнес у членів Агенції регіонального розвитку Таврійського об’єднання територіальних громад з’явилася під час пандемії COVID-19. Активісти розвивали туризм на Херсонщині, працювали з агросектором та спілкувалися з десятками малих підприємців, які потребували підтримки в розкрутці зроблених власноруч унікальних товарів.
«Ми хотіли, аби жителі невеликих громад, талановині селяни мали роботу в складні пандемічні часи і могли заробляти. Багато виробників створюють унікальні речі, наприклад, вирізблюють з дерева тарілки, але зовсім не вміють продавати. Їх немає в інтернеті, вони не просувають свої товари, не створюють попит на них. Аби допомогти їм, ми відкрили «Це Крафт» і взяли функцію популяризації таких продуктів на себе», — розповідає одна із засновниць інтернет-магазину Вікторія Кулакова.
Товари швидко ставали популярними завдяки туристам. Приїжджаючи на відпочинок, люди шукають автентичний сувенір. Перші інвестиції окупилися вже за шість місяців. Найкраще реалізовувалися сухі вина, в’ялені томати, ковбаси, сири, конфітюри. У листопаді 2021 року платформа об’єднала 51 крафтовика, загалом малі підприємці пропонували 700 товарів. Попереду було багато планів, але у лютому в Україні почалася повномасштабна війна.
Перші тижні війни
З початку повномасштабного російського вторгнення команда «Це Крафту» тимчасово втратила змогу працювати. Росіяни швидко окупували територію Херсонської області та перекрили всі дороги. Закуповувати продукцію у виробників та доставляти її клієнтам стало нереально.
«Перші кілька тижнів ми були зовсім дезорієнтовані. Я перебувала в Новій Каховці і, щоб не з’їхати з глузду, почала переробляти наш сайт, так відволікалася від невтішних новин. Павло — мій партнер по бізнесу — був у Херсоні і не міг звідти виїхати. Ніхто з нас не знав, що буде далі. За кілька тижнів йому таки вдалося повернутися в Нову Каховку, ми почали волонтерити, — згадує Вікторія. — Зверталися до міжнародних організацій та приватних благодійників, вони перераховували нам гроші, а ми за ці гроші купували в місцевих фермерів товар і формували продуктові набори. Так працювали два місяці».
Продовольчі пайки Вікторія і Павло передавали в дитсадки, диспансери, лікарні та соціальні управління. Волонтерська ініціатива підтримувала і місцеве населення, і підприємців, на складах яких зберігалися величезні об’єми овочів на продаж навесні.
Відродження бізнесу на підконтрольній Україні території
Залишатися на тимчасово окупованій росіянами Херсонщині стало все небезпечніше.
«Я не дуже публічна людина, про мене знають здебільшого в менторських колах, а от мій колега (Павло Ярмій — ред.,) має багато контактів з депутатами та громадськими активістами. Нам говорили, що емоційний тиск буде посилюватися, а згодом повідомили, що Павло є списках на викрадення. Чесно кажучи, я не хотіла виїжджати, але він вмовив. 23 квітня ми змогли евакуюватися. Того дня багатьох людей росіяни розвернули назад, але нам пощастило. Мабуть, нас пропустили, бо взяли в машину родину з п’ятирічною дитиною», — каже жінка.
Перед від’їздом засновники «Це Крафту» провели аналіз, аби обрати нове місто для відновлення своєї справи. Друзі пропонували переїхати в Київ, Вінницю, Хмельницький чи Івано-Франківськ, однак Вікторія та Павло для релокейту обрали Умань. Це місто є географічним та логістичним центром України, саме тут проходять траси Київ-Одеса та Дніпро-Львів. Підприємці впевнені, що Умань має туристичний потенціал, а це означає, що локальні сувеніри тут продаватимуться добре.
«Ми їхали ні з чим, з собою лише маленькі валізи. З техніки нічого не забирали, я вхопила тільки трійко вишитих вручну блокнотів і маленькі керамічні підвіски у формі хатинок. Довелося усе починати з нуля. Я написала грант і подала заявку в Український венчурний соціальний фонд, згодом організація SILab дала нам 177 тисяч гривень. Цих грошей вистачило на оренду нового приміщення, придбати меблі, обладнання, матеріали для пакування», — зазначає Вікторія Кулакова.
У червні підприємці відновили продажі, поки що виходять у нуль.
Сьогодні сайт «Це Крафт» об’єднує 27 виробників з усієї України, які пропонують 773 товари. Тут можна придбати патріотичні сувеніри, продукти і напої, крафтові подарунки, авторські предмети інтер’єру, ефірні олії та натуральну косметику і ще багато автентичних товарів українського виробництва.
У найближчих планах — розвиток франшизи, яка дасть можливість регіональним підприємцям з інших областей відкривати крафтові магазини в своєму місті чи містечку та користуватися вже розкрученим маркетплейсом.
Працюють і над англомовною версією сайту, аби продавати товари на міжнародному ринку. Окрім цього Вікторія Кулакова спільно з художницею, яка пише картини в українському стилі, розробляє колекцію принтів. Згодом їх друкуватимуть на наволочках і торбинках та продаватимуть. Мета одна — якомога активніше просувати українське і розповідати про наші традиції, наш народ і нашу незламність.
